30 серпня — Міжнародний день зниклих безвісти

Є люди, про яких сьогодні особливо боляче говорити…
Бо їхні рідні досі чекають.
Чекають дзвінка.
Чекають звістки.
Чекають на повернення додому.
І щодня живуть між надією та невідомістю.
У нашій громаді є родини, для яких слово «зниклий безвісти» стало частиною життя. За кожним таким ім’ям — людина, родина, історія, мрії та дім, де досі чекають.
💔 Ми не маємо права звикати до цього болю.
Ми маємо пам’ятати про кожного, кого досі шукають. Говорити про них. Підтримувати їхні родини. Не залишати їх наодинці з очікуванням.
Нехай сьогодні кожен зниклий безвісти буде не просто ім’ям у списку, а людиною, яку чекають, люблять і не перестають шукати.
🙏 Віримо. Чекаємо. Пам’ятаємо.
І не припиняємо надіятися на добру звістку.